Методи психології

Методи психології визначає методологія

Методи психології визначає методологія

Методи психології – це  спосіб наукового дослідження або пізнання будь-якої реальності. За своєю суттю метод в психології представляє собою сукупність прийомів або операцій, які здійснює дослідник при вивченні будь-якого об’єкту. Так, метод інтроспекції включає одну сукупність операцій, а метод експерименту – зовсім іншу.
Вчення про метод психології становить особливу область знання – методологію, яка визначається як система принципів і способів організації, побудови теоретичної і практичної діяльності, а також як вчення про цю систему. Методологія водночас стосується і теоретичної, і практичної діяльності людини.

Основні методи психології – спостереження й експеримент. Додаткові – самоспостереження, бесіда, опитування і біографічний метод. Останнім часом популярності все більшої набуває метод психологічного тестування.

Спостереження полягає в навмисному, систематичному і цілеспрямованому сприйнятті поведінки людини. Об’єктивне психологічне спостереження спрямоване не на зовнішні дії об’єкта а на їх психологічний зміст; для наукового спостереження характерні не просто фіксація фактів, а їх пояснення і інтерпретація. Спостереження може проводитися як в природних умовах життя людини, так і в спеціально організованому експериментальному середовищі. У дослідницькій практиці застосовуються такі види спостереження:

- залежно від характеру взаємодії з об’єктом: включене і стороннє. У включеному спостереженні дослідник виступає в якості безпосереднього учасника того процесу, за яким спостерігає, що дозволяє отримувати цілісне уявлення про ситуацію. Стороннє спостереження відбувається без взаємодії і встановлення контактів з тими, за ким ведеться спостереження;

- залежно від позиції спостерігача: відкрите і приховане. У першому випадку дослідник відкриває для спостережуваних свою роль – недоліком такого спостереження є скутість в поведінці спостережуваних суб’єктів, викликана знанням про те, що за ними спостерігають. При прихованому спостереженні присутність спостерігача не розкривається;

- залежно від характеру контакту: безпосереднє й опосередковане. У ході безпосереднього спостереження спостерігач і об’єкт його уваги перебувають у безпосередньому контакті; в процес опосередкованого спостереження включаються спеціальні засоби, що дозволяють отримувати більш об’єктивні результати: відео-або аудіоапаратура, «дзеркало Гезелла», яке пропускає світло тільки в одну сторону, завдяки чому можна спостерігати за поведінкою людини, залишаючись при цьому невидимим, та ін;

- залежно від умов здійснення спостереження: польове і лабораторне. Польове спостереження відбувається в умовах повсякденного життя і діяльності спостережуваного; лабораторне здійснюється в штучних, спеціально створених умовах;

- залежно від цілей: цілеспрямоване і випадкове. Цілеспрямоване спостереження є систематичним і спеціально організованим; випадкове має пошуковий характер і не переслідує чітко поставлених цілей;

- залежно від тимчасової організації: суцільне і вибіркове. У процесі суцільного спостереження хід подій фіксується постійно. При вибірковому спостереженні дослідник вибірково відстежує тільки певні моменти спостережуваного процесу;

- залежно від упорядкованості організації спостереження: стандартизоване і вільне. Стандартизоване спостереження ведеться за певною, заздалегідь розробленою схемою. Вільне спостереження не має заданої програми і чітких параметрів.

Кожен з названих видів спостереження має свої переваги і недоліки, власні можливості для отримання найбільш повних і достовірних даних. Проте в цілому організація процесу психологічного спостереження представляє великі труднощі, оскільки його результати залежать від особистості спостерігача, його установок і відносини до спостережуваних явищ. Для зниження високого ступеня суб’єктивності в отриманні та інтерпретації даних необхідна жорстка фіксація фактів. Це підвищує достовірність спостережень і допомагає уникнути помилок.

Завдяки експерименту у психології з’явилася можливість для подолання суб’єктивності в пізнанні її предмета, з введенням методу експериментального дослідження вона стала розвиватися як самостійна наука.
У випадку експерименту дослідник втручається в ситуацію. Він може створити певні умови для експерименту або оточити випробуваного спеціальною апаратурою. А може включати випробуваного в діяльність непомітно для нього самого.

У психології практикуються такі види експериментального дослідження:

- лабораторний експеримент проводиться в спеціально створюваних і ретельно контрольованих дослідником умовах, в деяких випадках використовуються апаратура і прилади, що забезпечує наукову об’єктивність отримуваних даних. Недоліком цього виду дослідження є трудність перенесення результатів, отриманих в експерименті, в реальне життя. Штучність і абстрактність лабораторних умов істотно відрізняються від умов життєдіяльності людини;

- природний експеримент знімає обмеження лабораторного експерименту Основна перевага даного методу полягає в поєднанні експериментальності дослідження з природністю умов проведення.

- констатуючий експеримент виявляє певні психічні особливості та рівень розвитку відповідних якостей.

Крім перерахованих вище основних методів у психології широко застосовуються методи допоміжні:

Бесіда (інтерв’ю) – отримання інформації в процесі безпосереднього спілкування. Розрізняють інтерв’ю вільне, в якому відсутній чіткий план бесіди і мається мінімальна регламентація, і структуроване, де даються відповіді на заздалегідь підготовлені питання;

Тест – короткочасне завдання. За підсумками виконання можна судити про рівень наявних знань.

Нравится

Ви можете коментувати, чи залишити посилання на Вашому сайті.

Залишити коментар

Ви повинні бути авторізовані, щоб залишити коментар.

Система Orphus
Яндекс.Метрика